Не зважаючи на жодні погодні умови- так може звучати перше правило будь якого велозаходу! Так що уже на звичне здивування людини «зі сторони» так само здивовано запитуєш: то може нам нічого не робити, бо в нас тут не Кариби? Не Кариби, тому коли вже веловідчайдухи щось надумали, то обов’язково здійснюють. З певних причин, як у нашій області, так і Надвірні зокрема, цього сезону було зовсім негусто із заходами, тому бажання зарядитися позитивними емоціями було величезне. Тим більше, що активний вело сезон котився до фіналу. Бо ж не Кариби
Результатом праці та бажання стали крос-кантрійні змагання біля гори Городище (місто Надвірна), які й отримали одноіменну назву з горою.
Підготовка до заходу була напруженною та тривалою- на підготовку траси пішло близько двох років (спасибі Володимиру Косилі та Василю Зінику за наполеглевість та координацію робіт). Ну коли вирішене питання «де?», то відповіді на питання «коли?» та «як?»-знайшлися значно швидше
Отже, 18 жовтня 2015 року Надвірна приймала змагання з любительських велосипедних змагань із крос-кантрі (змагання по пересічній місцевості) “Городище ”. Заїзди відбувались у 3-х категоріях «Досвідчені» (вже брали участь у будь-яких велосипедних змаганнях), «Любителі» та «Юніори» (віком від 12 до 16 років). в кожній категорії відбувався груповий старт. в кожній категорії була різня протяжність маршруту: близько 23, 15 та 7,5 кілометрів відповідно.
І якби ми багато раз не повторювали, проте що головне участь, а не перемога, задоволення, а не призи, боротьба була запекла і ніхто не думав здаватись. Ну може трішки хтось і думав, але вигляду не подавав. Хорошою перевіркою техніки та тіла стала багнюка, яка ніби набирала тижнями сили, щоб зустрітись у герці з людинороверами. Техніка не витримували. Ланцюги тріщали, запчастини сипались. Ну що ж, з новими вас покупками дорогі учасники. У пригоді багатьом стане магазин «МТБ Байк», що у Франківську, який надав велоподарунки призерам.
Для більшості учасників крос-кантрі “Городище ” були першим екстримальним змагання і ,судячи з вогників у очах, тільки стартом у боротьбі за великі велокубки. ((В цьому місці організатори починають фантазувати, як у чемпіона світу з крос-кантрі беруть інтерв’ю і він починає розповідь про «Городище»)) Але повернемся до нашої гори. Отже сухі цифри твердять, що по категоріях отримуємо такі результати:
|
Категорія: Досвідчені Місце Імя Кіл Час Середня швидкість 1 Страшецький Петро (Коломия) 6 1:35:10 14,4 2 Тимуляк Олексій (Коломия) 6 1:38:21 13,9 3 Гоменюк Сергій (Чернівці) 6 1:45:32 13,0 |
|
Категорія: Любителі Місце Імя Кіл Час Середня швидкість 1 Бадицький Микола 4 1:15:05 12,1 2 Куртяк Мирослав 4 1:18:08 11,7 3 Козлов Євген (Івано-Франківськ) 4 1:20:07 11,4 |
|
Категорія: Юніори |
Місце Імя Кіл Час Середня швидкість
1 Микитюк Богдан (Надвірна) 2 0:38:33 11,8
2 Кройдуба Степан 2 0:40:20 11,3
3 Шкрібляк Назар (Коломия) 2 0:41:07 11,1
Але абсолютним переможцем, безперечно, стала єдина представниця прекрасної статі- Бойко Любов з Чернівців!
Після офіційної промови мера міста Надвірни Зіновія Андрійовича- переможці названі, вшановані та нагородженні. Після чого еко п’єдестал був використаний, як вторинна сировина- пішов на смаженя сосисок. На велопікніку всім призів дісталось порівну. Ну майже порівну
Хочеться всім подякувати тим хто долучився до цього свята:
За моральну та матеріальну підтримку: Надвірнянській міській раді та особисто меру міста Зіновію Мирославовичу Андрійовичу.
За надані призи: магазину «МТБ Байк» та особисто Юрію Літвішку.
За організацію дійства: активу роверового клюбу «срібний ніпель».
Всім тим хто брав участь в організації, надав свої сили, ресурси та час- за те що все відбулося! Та особисто Пристаю Юрію, Демянчуку Любомиру, Микитюку Богдану та іншим чудові людям.
P.S. Сміливим підкоряється природа. Менше дивімся у ті прогнози
Текст: Бортнічук Тарас, голова роверового клюбу «срібний ніпель».
