IV етап літньої серії TRIATMAN
"Триатлон на Трухановому 33,3"
19 липня 2015 року на Трухановому острові відбувся четвертий етап літньої серії TRIATMAN з триатлону, зокрема 11-й етап Ліги любителів триатлону. Це мій улюблений формат змагань, який завжди проходить в теплій, домашній атмосфері завдяки організаторам-господарям Ястребовим.
Продовжується сезон щотижневих стартів, між якими щоденні тренування, тому якось особливо до старту не готувався. Основну увагу приділяв тренуванням з бігу, оскільки це моя спеціалізація, трішки менше на вело, а ось плавання це – сумна історія. Мало того, що я не швидкий плавець, так ще й не плавав після «Слов’янської Хвилі», а це 1,5 місяця без тренування, навіть не знаю чому так вийшло.
Напередодні старту, в суботу, я їздив велосипедом до веломагазину «Scott», що на вул. Набережно-Хрещатицькій 25, замінити ланцюг з касетою, бо я на своїй рідній відкатав 3,5 тис км. Механік Руслан здивувався, чому так довго тягнув із заміною, але ж я в цьому не спеціаліст, а точніше – просто забув. Після заміни ланцюга з касетою, навіть я, любитель, відчув наскільки комфортніше і легше стало педалювати, тож змагатимуся тепер впевненіше.
У неділю о 6.10 ранку я виїхав велосипедом до місця старту, а це – 21 км замість розминки. Коли під’їхав до пішохідного мосту, то почав накрапувати дощик, але хмару завернуло в іншому напрямку від Труханового, тож погода не стала на заваді змаганню. Цього року транзитну вело зону розташували ближче до мосту між деревами, які захищали від сонця, тому, не поспішаючи, учасники в холодочку готувалися до старту. Став у чергу на штампування № 82, який дівчина встигла проставити лише на плече, бо моя найпалкіша вболівальниця Олеся Малюга відбила мене від неї і завершила штампування на нозі. Ось такі вони, дівчата, ревниві.
Приємно було бачити своїх друзів, котрі вперше брали участь у триатлоні, серед яких був Корнєєв Сергій та Ліщинський Ігор, тільки у Ігоря це вже другий старт, але все одно він новачок у цьому виді. Розраховуючи на те, що старт розпочнеться вчасно о 8.00, я почав розминатися, аж тут Андрій Ястребов оголошує перенесення старту на 8.30. Тож і надалі всі учасники продовжували розтягувати свої м’язи за розмовами. О 8.20 нас повели по берегу Дніпра до місця страту, а це всього-на-всього 300 м. «Треба хоч у воду залізти перед запливом через 1,5 місяця сачкування» - сказав собі я. Пропливши 150-200 м, мені здалося, що я ще не забув як плавати і заспокоївся. Стартували з води, і поки чекали на команду, то потрошку просовувалися вперед, напевно течія допомагала. І ось ми попливли, та так стрімко, що не бачили куди і по кому. З перших метрів хтось переліз через мене, хтось бив рукою по моїх ногах і тому, я не мав можливості плисти технічно, а весь час тримав голову над водою. Але і я не лишався в боргу, хтось підплив під мою руку і отримав стусана в носа, аж зупинився бідняга. Що поробиш? То є боротьба! Нарешті косяк розтягнувся і стало просторніше плисти, але не легше, бо дихання збилося, не вистачало повітря. Ось тут я насправді відчув усіма своїми кінцівками свою бездарність і неспроможність плисти через тривалу перерву в тренуванні. Для мене ця дистанція в 300 м видалася вічністю, сонце сліпило очі, що ускладнювало орієнтуватися на водному просторі, тому тримав курс за плавцями. Ось і берег, дехто вже йде ногами по пояс у воді, а я звик гребти, аж поки не черпатиму пісок руками, хоча цього разу на дні було каміння. Виліз з води мов п’яненький маючи результат 8 хв 59 сек, оглянувся на Дніпро…ще пливло понад 20 осіб і мерщій до вело транзитки.
На сідлання свого «Skotta» витратив 1 хв 27 сек, бо трішки замешкався з перевзуванням. Зазвичай я шкарпетки не вдягаю, а тут приспічило чомусь. Долання перших метрів вело дистанції з бетонних плит не доставляло задоволення, але вже за місточком, виїхавши на гладеньку трасу, я натиснув на педалі насолоджуючись перегонами. Відразу спромігся обігнати декількох учасників, які щільно їхали один за одним. Я двічі бачив, коли суддя на скутері штрафував «порушників», тому, щоб не отримувати штрафних хвилин, я уникав драфтингу обганяючи тих, хто їхав попереду мене. У порівнянні з плаванням, велоперегони мені зайшли на ура, маючи середню швидкість 35 км/год, а на деяких відрізках розганявся до 42 км. За весь час долання дистанції мене обійшов тільки Тараненко Олексій, з яким я спочатку тягався, і врешті програв йому 2 хв. Також на колах стежив за дівчатками Колесник Людою і Яковенко Катею, які вийшли з води раніше за мене, тому мав за ціль їх дістати, але не дістав, хоч і скоротив розрив. Тож завершив свій вело етап з результатом 52 хв 13 сек, залишивши позаду себе близько 90 учасників.
Мій улюблений біговий етап, але шкода що лише 3 км, бо не встигну розігнатися, щоб дістати лідерів. Не думав, що бігтиметься так тяжко, так зморено. Все таки, я ще не зовсім відновився після чорногорського маратону, але треба потерпіти цю коротеньку відстань. Вибігши на стежку з піском, я наздогнав нарешті Катю, мені залишалося тільки підбадьорити її словами підтримки і наздоганяти інших. Не пам’ятаю скількох обігнав, але обганяв протягом усієї дистанції. За декілька метрів перед мостом я замітив, як під ним пробігав Баришпол Андрій із моєї вікової категорії. Я не знав скільки учасників моєї категорії було попереду, але хоч ще одного дістав. Перед поворотом на міст, обходивши Андрія, я поплескав його по плечу і побіг штурмувати підйом. Аж бачу, що в 20-ти метрах попереду мене Колесник Люда, тож прийшлося і її залишити позаду себе. А далі вже просто заплющивши очі добігав до фінішу встигаючи переставляти ноги з результатом 11 хв 54 сек, не втішний для мене результат. На табло загальний час – 1 год 15 хв 15 сек, 30-те місце в абсолюті серед 136 учасників, 7-ме серед 17 у віковій категорії 40-49. Не погано начебто, але можна й ліпше.
Щоб марно не чекати нагородження, я з Рябовим глянули в протоколі свої результати і не побачивши себе в призах, я поїхав на село. А Володя виборов 1 місце у своїй категорії, тому залишився чекати на призи.
Із цих змагань я вкотре усвідомив, що не можна пропускати тренування, а необхідно завжди тримати себе в тонусі, тільки тоді буде очікуваний результат. Всім організаторам і волонтерам велика подяка за надання необхідних умов учасникам змагань, бо без вас не було б і нас.
Ігор Саханда
19.07.2015
